Я випила ніч, мов старе червоне вино –
Гірке, з присмаком втрати.
І в кожній ноті – було твоє обличчя.
Спотворене ніжністю.
Мені на груди впала зірка –
І лишила тільки попіл.
Скільки разів я молилась до самої себе,
Шукаючи Бога в очах грішників.
Тліюча свічка – ось істина душі:
Світить найяскравіше в останню мить.
Хай святі зневажають моє тіло –
Але диявол завжди приходив ніжніше.
Він вмів слухати, ніколи не просивши про любов.
І лише він – навчив мене бути вірною тому,
Що у мені давно померло.