Моя карта намальована слізьми дітей,
Що не встигли задути свічки мрій.
Їхні очі – краплі срібла на попелі вулиці,
Їхній сміх – раніше музика, а тепер лише спогад.
Та я додаю на цю карту проміжки ніжності,
Де серце знаходить шлях до того, хто впав,
І тихо шепоче: “Тримайся, я не покину”.