Не з феєрверків почнеться мир – а з мовчання,
Де не буде сирен, лише дихання рівне.
Не з парадів, а з першого разу, коли дитя
Не здригнеться від грому, бо це ж лише грім.
Мир – коли бабуся в’яже знову шкарпетки,
А не ховає хліб на чорний день.
І коли птахи повернуться – не безпілотники,
А справжні, ті, що приносять весну.
І коли хтось, із сльозами, уперше скаже:
“Я знову відчуваю себе живим…”