О Ви, доньки Пам’яті й Світла,
Що струмками натхнення живите душу.
Ви, що сплітаєте мелодії космосу.
У слово, танець, зітхання і полум’я вірша.
Калліопо, даруй мені погляд широкий,
Щоб бачила я не лише місто, а Вічність.
Кліо, нагадуй, що все вже було,
І в пам’яті зерно мудрості сховане.
Ерато, розпалюй серце любов’ю,
Аби навіть у темряві шукати ніжність.
Евтерпо, наповнюй ритмами мову,
Щоб кожен крок став музикою світу.
Мельпомено, вчи приймати трагедію,
Бо в ній розкривається шлях до високого.
Полігімніє, даруй пісню священну,
Що підносить душу понад час і тіло.
Терпеіхоро, рухом єднай мене з вітром,
Аби тіло теж пам’ятало про гармонію.
Таліє, нагадуй про сміх і легкість,
Бо навіть у філософії живе іскра гри.
І ти, зоряна Ураніє,
Веди мене до вічного добра,
Показуй у темряві сяйво ідей,
Що світять поза межами тлінного.