Поема

“Наш сон – не тінь, а інший простір,Де серце й правда – не розмова.” У сні я йшов… не землю…

У небі, що пливе, мов чай із жасмину,Де хмари – вуаль зі старого сну,Висіла Кімната-Луна – без дна,На нитці мовчання,…

Ти була дитям без крил,З очима, повними мовчання,І світ, як камінь, знов і зновНе чув твого запитання. Ти піднімала погляд…