П Л И Т А

133

Темно. Фактура сажі і чаду.
Світ перетерся. Виходу - нуль.
Солодко пахне. Стіни осядуть,
В горло, у спогад, у цегляний мул.

Батько ковтає мовчанку: "Мине..."
Мати згасає на складі "Не..."
Дитяче "Ма-" застрягло у щілинах,
Там, де плоть переходить у глину.

Стеля вичавлює рештки вологи.
Паща панелі. Чорна знемога.
Часу немає. Пульс у скроні -
М'якоть жива в кам'яній долоні.

Лічать хвилини порожні гільзи.
Пил став мовою. Голос - залізом.
Небо - плита, притиснута низько.
Не відкопають. Смерть надто близько.

Один.
Два.
Т...
...
...

Зв'язок

Залишити слово

Якщо текст торкнувся - напишіть.
Якщо є питання, пропозиція або просто
бажання бути почутим - це місце для цього.

[contact-form-7 id="999"]