Шш-шовк шелестить: “си-лі-люм… сі-ля…”
Дзень-дзвін – дзюркоче зіниця нуля.
Бр-р-а – барабани блукають в мені,
Лють-люр – луна лоскотить у тиші-сині.
Трр-тремтить тростина: торкнулась – тче тінь,
Оксамит – оксамитить німу глибинь.
Фф-флейти фуркочуть – флюїд-флюїд,
Згусток-суцвіття згортає співо-лід.
Жж – жар-живіт, жовтограй-жужіль, жиляве життя,
Сріб-срібло сипле: ср-ср – серцевина снів буття.
Клац – коло кличе, крізь колиску-коло,
Пульс-перламутр пливе, переломлює полотно.
Ссс – сипкий спокій співає без “я”,
Ні-ні-ні – німення німіє, минає ім’я.
Легіт-лазур, леліт-леліє мій світ –
Я є – і є – і є – без початку, без літ.
Звук догорів. Лиш відлуння – у вічність і вщент.