Шш-шовк шелестить: “си-лі-люм… сі-ля…”
Дзень-дзвін — дзюркоче зіниця нуля.
Бр-р-а — барабани блукають в мені,
Лють-люр — луна лоскотить у тиші-сині.
Трр-тремтить тростина: торкнулась – тче тінь,
Оксамит — оксамитить німу глибинь.
Фф-флейти фуркочуть — флюїд-флюїд,
Згусток-суцвіття згортає співо-лід.
Жж — жар-живіт, жовтограй-жужіль, жиляве життя,
Сріб-срібло сипле: ср-ср — серцевина снів буття.
Клац — коло кличе, крізь колиску-коло,
Пульс-перламутр пливе, переломлює полотно.
Ссс — сипкий спокій співає без “я”,
Ні-ні-ні — німення німіє, минає ім’я.
Легіт-лазур, леліт-леліє мій світ —
Я є — і є — і є — без початку, без літ.
Звук догорів. Лиш відлуння – у вічність і вщент.