Повітря сталось чистим і скляним,
На дно осів важкий і сірий мул.
Горня порожнє завмерло німим,
Спинився руху хаотичний гул.
Лиш краплі звук з гілля стає одним,
В малій цій краплі вщух увесь розгул.
На мур лягає світло крізь вікно,
Його присутність – все, що нам дано.