Шипить і сіється колючий сніг,
Ховає хуга дикий вовчий біг.
Сліпа таїна.
Іскристий пил січе у темноті,
Плете тенета, згубні та густі,
Глуха глибина.
Шалений шерех, шовковий танок,
Ковтає тіні між нагих гілок,
Безлика стіна.
Стихія крутить жорна хуртовин,
Зриває лід з невидимих вершин,
Пітьма крижана.
Розмила обрій сива пустота,
Стискає світ байдужа німота,
Ні краю, ні дна.