Ми - полярності одного Серця.
Одна істота, що розірвалась
На "так" і "ні", на "збережи" і "спали".
І тепер, вічно закохані в себе ж,
Ми граємо у Створення.
Я - Бог, коли ти - моя Муза.
Ти - Диявол, коли шепочеш:
"Зруйнуй і побач, що буде".
Світ починається не з вибуху -
А з нашого діалогу:
- Давай створимо новий вид болю.
- Давай, але хай він лікує.
- А якщо він зламає?
- То з уламків створимо нову Релігію.
Кожне наше рішення - апокаліпсис для когось.
Кожен наш дотик - акт одкровення.
Ми сперечаємось, хто сильніше любить,
І цим вирішуємо хід Цивілізації.
Ти спускаєш мільярд зір на орбіту,
А я - одну сльозу на щоку дитини.
І хтось на іншому краю Всесвіту
Раптом вчиться пробачати.
- Створи мене.
- Знищи мене.
- Люби мене.
- Забудь мене.
Але ми завжди обираємо:
"Залишся. Я - ти. Ти - я.
І ми обидва винні
У цій любові до межі".