| Тил | Фронт |
| Пульсація тім’ячка під тонкою шкірою. | Мерехтіння матриці. Зерно цифрового шуму. |
| Невидима пуповина нашого спільного сну. | Натягнутий нерв зашифрованої частоти. |
| Важка голова дитини тисне на передпліччя – | мій єдиний доказ земного тяжіння. |
| Пластиковий птах ріже вітер на тисячі метрів – | точний розрахунок точки падіння. |
| Рука обережно поправляє пелюшку. | Палець затримується над кнопкою скиду. |
| Вивчила кожен вигин тендітного тіла. | Прораховано кожну секунду до зіткнення. |
| Шепіт колискової гасить нічні тривоги. | Порожнеча ефіру на місці чужого крику. |
| Тут я тримаю світ, щоб він не розсипався. | Там повертаю тіні назад у землю. |
| Очі рахують кожну вію у напівтемряві. | Зір ловить розжарений силует мішені. |
| Вслухаюсь у ритм рідного дихання. | Зворотний відлік до спалаху. |
| Креслю периметр м’якої тиші. | Маршрут неминучості вже прокладено. |
| Поряд пахне ваніллю й дитячим волоссям. | Під повіками ще тліє чужа теплова сигнатура. |
Земне тяжіння
52