Якби вчорашня ракета забрала твоє тіло –
Я б втратила єдине вікно,
Через яке можу дихати цим світом.
Я б ридала… Я б шукала тебе скрізь:
Серед зруйнованого бетону, в уламках душі, в крові.
Не як привид, не як ходячий труп –
А як та, що ніколи не пробачить собі,
Що не зупинила тебе вчасно.
Я б шукала тебе серед попелу,
Коли зірки були надто далекі.
Скажи мені хоч одне слово…
І я залишусь ще ближче.