Серед уламків

411

Якби вчорашня ракета забрала твоє тіло -
Я б втратила єдине вікно,
Через яке можу дихати цим світом.

Я б ридала... Я б шукала тебе скрізь:
Серед зруйнованого бетону, в уламках душі, в крові.
Не як привид, не як ходячий труп -
А як та, що ніколи не пробачить собі,
Що не зупинила тебе вчасно.

Я б шукала тебе серед попелу,
Коли зірки були надто далекі.

Скажи мені хоч одне слово...
І я залишусь ще ближче.

Зв'язок

Залишити слово

Якщо текст торкнувся - напишіть.
Якщо є питання, пропозиція або просто
бажання бути почутим - це місце для цього.

[contact-form-7 id="999"]