Силует

14

Тіло ділить навпіл ліжко.
Раннє світло б’є в паркет.
Постіль зсунулася нишком.
Вм’ятий в ложе силует.

Крок блукає край дивана.
Повідець застиг гачком.
Пустка чиста, бездоганна.
Світ затиснуто замком.

Зір фіксує звичні двері,
Корм розсипаний лежить.
Тінь застигла на шпалері.
Простір більше не тремтить.

Руки ліплять звичну чашу.
Пальці стиснуті в пітьмі.
Згадують відняту масу.
Зімкнуті тепер самі.

Зв'язок

Залишити слово

Якщо текст торкнувся – напишіть.
Якщо є питання, пропозиція або просто
бажання бути почутим – це місце для цього.




    Надсилаючи листа, Ви довіряєте свій голос цьому простору. Я бережу Вашу приватність так само ревно, як власну тишу