Батьку.
Я не тримаю тебе – я відпускаю.
Але кожного разу, як небо торкається твого крила – я дивлюсь вгору.
Можливо, не завжди бачу, але завжди відчуваю.
Не бійся бути першим. Я знаю – це твоє серце.
Але дозволь мені бути твоєю землею,
Куди завжди можна повернутися, хай би що було.
Я не прошу обережності – я прошу пам’яті.
Про те, хто чекає. Про те, що ти вже – достатньо.
І навіть якщо ти летиш для всіх –
Знай: я пишатимусь тим, що для мене ти просто батько.
Той, хто залишає слід не в небі – а в мені.