Ехо

51

Грюкіт дверей.
Струм по хребту.
Зціпило щелепи –
Лещата напруги.
Спина – мов дріт
На хиткому мосту,
Де кожен струс –
То нестерпні потуги.

Стоп. Завмри.
Відрахуй-но секунду.
Просто автівка.
Старий седан.
Це не приліт
В артерію ґрунту,
Місто лише –
Гучний барабан.

Кришка від бака –
Не вибух металу.
Скрегіт трамвая –
Не свист крила.
Вчуся вживатися
У мир цей помалу,
Щоб ця затята
Судома пішла.

Один. Два.
Видихни втому.
Серце вертає
Вкрадене право.
Це просто шум.
Дорога додому –
В небо безпечне,
В живі слова.

Leave a comment 0

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Зв'язок

Залишити слово

Якщо текст торкнувся – напишіть.
Якщо є питання, пропозиція або просто
бажання бути почутим – це місце для цього.




    Надсилаючи листа, Ви довіряєте свій голос цьому простору. Я бережу Вашу приватність так само ревно, як власну тишу