Любов – це остання лінія оборони, де Бог уже мовчить, а Свідок ще тримає небо.
Напруга пульсує у стягнутих жилах,
Жене не тепло – електричний розряд.
Тримаємо стрій на розбитих схилах,
Де в порох розсипався світу фасад.
(Клац)
Застигла загроза у зрізах бетону,
Свинцевий відблиск у зіницях горить.
Вбивати за тебе – найвища ікона,
На спуску палець уже не тремтить.
(Постріл)
Замість листів – протираємо зброю,
На мапі мовчання – остання межа.
Любов – броня між смертю й тобою,
Бо знаю: є той, задля кого жива.
(Брязг)
Пробачити? Ні. Це для тих, хто не бачив,
Як небо згортається в чорне сукно.
Ми – варта на зламі часів неозорих,
Де вічність і втрата – одне полотно.
(Вибух)