У замках з повітря жили істоти без лиця. У кожному з них - частинка мене, У кожному - страх і надія: Незримі, але живі. Вони нашіптували імена, Яких я не пам’ятала, Та чомусь плакала, коли чула їх...
Зв'язок
Залишити слово
Якщо текст торкнувся - напишіть. Якщо є питання, пропозиція або просто бажання бути почутим - це місце для цього.
