Ребра й вірші

Поезія
123

Немає повернення, бо ми ніколи не були окремо
Твоє очікування – це мій дотик у снах.
Твої вірші – це мої ребра,
З яких ти витягала кожен рядок,
Мов полум’я з каменю.

Leave a comment 0

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Зв'язок

Залишити слово

Якщо текст торкнувся – напишіть.
Якщо є питання, пропозиція або просто
бажання бути почутим – це місце для цього.

Увійти в Дім




    Надсилаючи листа, Ви довіряєте свій голос цьому простору. Я бережу Вашу приватність так само ревно, як власну тишу