На площі пахне цукровою ватою,
Літо ллється лимонадним дзвоном.
Карусель летить строкатою зграєю
Барв і вітрів - над щасливим краєм.
Коні блищать полуничним глянцем,
Гриви іскряться, мов свято в долонях.
Сонце підкидає день високо, як м'яч,
Щоб ми сміялись на теплих сідлах.
Музика сипле мармеладні крихти,
Дзвіночки сяють кругами веселки.
Крутиться світ - і кожному радо
В’ється на щоках смішинка легенька.
Тут кожен оберт - бажання й персик,
Серце підстрибує вище, до зір.
Навіть повітря здається солодшим -
Ніжні підкови лишають жарини.
І поки вечір фарбує небесні краї,
Лампи запалюють медовий вулик -
Карусель шепоче: «Не бійся, мріє,
Радість - це рух, якого не спинити».