Тексти

Темно. Фактура сажі і чаду.Світ перетерся. Виходу – нуль.Солодко пахне. Стіни осядуть,В горло, у спогад, у…

На рейки випав попіл. Місто хрипне: “Сніг”.Під шкірою пульсує рваний, дикий звук.Вітрина в катарактах – каламутне…

Засуджений до волі. Смертний привілей.Під небом олов’яним змиваються фарби, Ми – в’язні власних марень і тісних…

Не клич «тепер». Не втримати в долонях Ріки, що розмивають власні рубежі. Завіти гаснуть у тривких…

Під кронами олив, де ніч – глуха тюрма,Він никне до землі, благаючи про Слово.Та купол –…

Мораль – це сукня, що не до лиця,Тісна, нудна і вицвіла давно.Навіщо слухать втомного жерця,Коли іскриться…

Над містом – сажа. Небо – вогкий склеп,Зірки гниють у фосфорній імлі.Вкрив попіл скам’янілий, мертвий степ…