Поезія Ехо радості Хах! Тоді мій сміх не лунав – він би розгортався. Мов тепла хвиля, що підповзає до… by Анастасія Корбет Вер 28, 2025
Поезія Повільно Спершу – ледь відчутне тепло, Як доторк повітря перед грозою, Коли все ще не сталось –… by Анастасія Корбет Вер 28, 2025
Поезія Місто Нічне місто світиться зсередини згаслими вікнами. Воно не з каменю й не з бетону – Його… by Анастасія Корбет Вер 28, 2025
Поезія Запах тиші Місце, де народжується тиша, Пахне не відсутністю – а пам’яттю. Це не порожнеча – це запах… by Анастасія Корбет Вер 28, 2025
Поезія Прокляття Прокляття, яке не кричить, не нищить, не карає, А шепоче, як старий грамофон у порожній кімнаті,… by Анастасія Корбет Вер 28, 2025
Поезія Мова до мови До того, як час узяв перше слово, І простір уперше зітхнув у пітьмі, Ти був не… by Анастасія Корбет Вер 28, 2025
Листи Серенада тіні Чому саме скрипка? Можливо тому що жоден інший інструмент не здатен так плакати. Не здатен так… by Анастасія Корбет Вер 28, 2025
Поезія Рев і світанки Я б ревів тобі про зірки, що падають. Про світанки, що палять душу. Про тишу, яка… by Анастасія Корбет Вер 28, 2025
Поезія Вічність у слові Я ніколи не зможу Поставити поезію вище за життя. Але й ніколи не зможу сказати, Що… by Анастасія Корбет Вер 28, 2025
Поезія Мрії земного Та й що є поезія,Як не земне, що мріє про небо?Що є любов,Як не людське, що… by Анастасія Корбет Вер 28, 2025
Поезія Серед уламків Якби вчорашня ракета забрала твоє тіло – Я б втратила єдине вікно, Через яке можу дихати… by Анастасія Корбет Вер 27, 2025
Поезія Пліт медузи Із темряви моря, з гнилої деревини, що ще тримає на плаву мій кістяк – я говорю.… by Анастасія Корбет Вер 27, 2025