Поезія
by
Вер 30, 2025
Кара чи дар
Вгору, де зорі – мов погляд древніх богів, Я здіймалась на крилах зітхань і забутих надій.…
by
Вер 30, 2025
Поезія
by
Вер 30, 2025
Наче востаннє
Вітер ковтає уламки грози,Світ стомлено дихає – наче востаннє.І кожна краплина ще тремтить на росі,Мов серце,…
by
Вер 30, 2025
Поезія
by
Вер 30, 2025
Життя після
Пекло – не тоді, коли вибухає земля під ногами, А коли мати тримає частину дитини І…
by
Вер 30, 2025
Поезія
by
Вер 30, 2025
Небо списане криками
На вулиці лежав день, Холодний, мов снаряд, Що не вибухнув – Але в кожному серці розлом.…
by
Вер 30, 2025
Поезія
by
Вер 30, 2025
Маніфест миру
Не з феєрверків почнеться мир – а з мовчання, Де не буде сирен, лише дихання рівне.…
by
Вер 30, 2025
Поезія
by
Вер 30, 2025
Крило що тримає весну
В небі, де гуркіт не птаства, а леза і сталі, Тінню летить він між грозами й…
by
Вер 30, 2025
Проза
by
Вер 30, 2025
Знайшли у мовчанні
Я прокинувся ще до світання. Світ був нерухомий, мов картина, яку ще не встигли зіпсувати дотики…
by
Вер 30, 2025
Проза
by
Вер 30, 2025
Остання нота забуття
У цьому світі ти – художниця, що малює вітром на полотнах із ранкового туману. Твоя душа…
by
Вер 30, 2025
Поезія
by
Вер 30, 2025
Мовчання знало ім’я
Він не промовляв слів, Але мовчання знало моє ім’я. Він не торкався рук, Але відсутність була…
by
Вер 30, 2025
Проза
by
Вер 30, 2025
Відчути сенсом
У сні, де тиша пахла ладаном, а в повітрі звисали вуалі з подихів, Вона увійшла в…
by
Вер 30, 2025
Поезія
by
Вер 30, 2025
Мандрівниця снів
У небі, що пливе, мов чай із жасмину, Де хмари – вуаль зі старого сну, Висіла…
by
Вер 30, 2025
Поезія
by
Вер 30, 2025
Крик не написаного вірша
В акварельному небі, де слова – зірки, А дощ – то туга, що тече крізь віки,…
by
Вер 30, 2025
Showing 121–132 of 219 posts