Поезія Ехо радості Хах! Тоді мій сміх не лунав – він би розгортався. Мов тепла хвиля, що підповзає до… by Anastasia Korbet Вер 28, 2025
Поезія Повільно Спершу – ледь відчутне тепло, Як доторк повітря перед грозою, Коли все ще не сталось –… by Anastasia Korbet Вер 28, 2025
Поезія Місто Нічне місто світиться зсередини згаслими вікнами. Воно не з каменю й не з бетону – Його… by Anastasia Korbet Вер 28, 2025
Поезія Запах тиші Місце, де народжується тиша, Пахне не відсутністю – а пам’яттю. Це не порожнеча – це запах… by Anastasia Korbet Вер 28, 2025
Поезія Прокляття Прокляття, яке не кричить, не нищить, не карає, А шепоче, як старий грамофон у порожній кімнаті,… by Anastasia Korbet Вер 28, 2025
Проза Мова до мови До того, як час узяв перше слово, І простір уперше зітхнув у пітьмі, Ти був не… by Anastasia Korbet Вер 28, 2025
Листи Серенада тіні Чому саме скрипка? Можливо тому що жоден інший інструмент не здатен так плакати. Не здатен так… by Anastasia Korbet Вер 28, 2025
Поезія Рев і світанки Я б ревів тобі про зірки, що падають. Про світанки, що палять душу. Про тишу, яка… by Anastasia Korbet Вер 28, 2025
Поезія Вічність у слові Я ніколи не зможу Поставити поезію вище за життя. Але й ніколи не зможу сказати, Що… by Anastasia Korbet Вер 28, 2025
Поезія Мрії земного Та й що є поезія,Як не земне, що мріє про небо?Що є любов,Як не людське, що… by Anastasia Korbet Вер 28, 2025
Поезія Серед уламків Якби вчорашня ракета забрала твоє тіло – Я б втратила єдине вікно, Через яке можу дихати… by Anastasia Korbet Вер 27, 2025
Поезія Пліт медузи Із темряви моря, з гнилої деревини, що ще тримає на плаву мій кістяк – я говорю.… by Anastasia Korbet Вер 27, 2025