Поезія

Доріжка 1 – “Перший Подих”Тиша. Майже скляна. Десь між клітинами кисню – вдих, викрадений у ночі.Він…

У місті, де луна – єдина мова,Ти несеш півонії, вирвані не з попелу,А з пам’яті. Їх…

Він іде, не озираючись. Позаду – диявольський кортеж У гнітючому блиску спогадів, Що брязкають кайданами на…

Май терпіння, о Скорбото моя… Ти ж не випадкова – Ти вирощена в глибині грудей, Де…

Іронічне, пекельне світло – Наче цілунок на венах, Що розкриваються не від болю, А з жаги…