Поезія

(насичений бароковий синтаксис) О ні, не тьмій – не згасай у вирізьблених кістяних порталах ночі, бо…

“Наш сон – не тінь, а інший простір,Де серце й правда – не розмова.” У сні…

Дзеркало – не скло. Це – рана в стіні,Де Я зустрічає своє Не-Я в тіні.Там –…

(Слово – лише дотик. Цей вірш – слід дотику, який щезає… і все ж залишається у…

Упала з неба злива – наче сміх,Розвеселивши дах і підвіконня.Я босоніж біжу – солодкий гріхПірнати з…

У сріблі снів, де мре порив ефірний,Пливе ідея, чиста, мов туман.Її дотик – відгомін без ран,Її…

Не блиском – ясністю сяй.Не дзвоном фраз, а тишею думки.Бо істина не любить прикрас –Вона приходить,…

Останній астронавт стоїть у пустоті,Де кисень відлунює серцебиття,І зорі, криштальним пилом холодним,Розсипаються в темряву небуття. Іллюмінатор…

Світанок в обрії розкинув крила,І шепотів туманові слова:— Я світ народжую, даю йому початок,Без мене й…